вівторок, 6 грудня 2016 р.

НА ЗАХИСТІ РІДНОЇ ЗЕМЛІ


                                                                   Нестиму я в душі вкраїнський стяг
                                                                   Й боротимусь за щастя і свободу,
                                                                   Бо я обрав важкий і світлий шлях -
                                                                   Служити українському народу!
                                                                                                 Ігор Калиниченко
     
   День Збройних сил України – одне з найбільш шанованих і важливих у нашій державі свят - був встановлений постановою Верховної Ради України в 1993 році. Щира подяка захисникам Вітчизни сповнює серце кожного мислячого українця, і особливо актуальними ці почуття стали у ці, такі непрості для України, часи. Події останніх  років об’єднали нас, збудили в серці кожного  почуття щирого й глибокого патріотизму, відчуття причетності до загальнодержавних справ та дали змогу проявити себе безкорисливими, щедрими, готовими на все заради незалежності та кращого майбутнього нашої Батьківщини.
      Працівники Скадовської центральної бібліотеки для дітей, усвідомлюючи важливість національно-патріотичного виховання підростаючого покоління  в сучасних умовах, використовує задля цього кожну  можливість. Особливо цінним, на нашу думку, є безпосереднє спілкування дітей з непересічними людьми, справжніми патріотами України, які конкретними справами на власному прикладі доводять вірність своїй країні та її ідеалам. Одна з таких зустрічей відбулася в нашій книгозбірні напередодні всенародного свята – Дня Збройних сил України.
     Олександр Леонідович Бухтій – людина на Скадовщині та за її межами знана. Він довгий час очолював районний осередок товариства «Просвіта», разом із однодумцями відроджуючи українську державність та самобутність. Значну частину свого життя віддав музейній справі, змінив на посту директора Скадовського краєзнавчого музею Володимира Васильовича Тимошенка. Згодом працював співробітником вже у новій будівлі музейної установи. Саме у той час він став укладачем книги, яка зараз широко використовується в роботі істориками та педагоги району, - «Голодомор 1932-1933 рр. на територіїСкадовського району». Пізніше був редактором міської газети «Приморське життя», коректором районної газети «Чорноморець». Містяни знають Олександра Леонідовича як активну, непересічну особистість, справжнього патріота, він прекрасний співрозмовник і оповідач, завжди бажаний гість на будь-якому зібранні.
      У липні 2015 року він пішов до райвійськкомату і подав рапорт про бажання піти добровольцем у зону АТО. Спочатку пройшов навчальний підрозділ, де готували десантників, і згодом, після виснажливих тренувань, отримав призначення на проходження служби. Нелегкі військові будні залишили багато спогадів…
      Зовсім недавно він повернувся в рідні краї, але як людину активну і небайдужу його і зараз непросто застати на місці – Олександра Леонідовича  запрошують до учнівських колективів, на урочистості з нагоди  державних свят та ювілейних дат. Ми також запросили добровольця поділитися думками і почуттями після напружених бойових буднів з учнями-старшокласниками Скадовського навчально-виховного комплексу «Академічна гімназія».  Він завітав до нас у військовій формі, із речовим мішком та дорогими його серцю дитячими малюнками, оберегами, а також предметами, які завжди будуть нагадувати про нелегкі будні військовослужбовців–бронежилетом, берестяною дощечкою із розкладом нічних нарядів і постів, пам’яткою для солдата про дії у критичних ситуаціях тощо. Діти уважно розглядали їх, деякі хлопці навіть виявили бажання приміряти бронежилет і відчути себе справжніми  захисниками країни.
    Упродовж всієї зустрічі очі слухачів були серйозними і вдумливими.  Учні зосереджено слухали розповідь Олександра Леонідовича, що пройшов крізь реалії антитерористичної операції на Сході, ставили йому багато запитань - про бойових друзів, командирів, види сучасного озброєння української армії, нестандартні ситуації в умовах військових дій. Спілкування з гостем було щирим і невимушеним, Олександр Леонідович тепло згадував своїх побратимів, бойових офіцерів та волонтерів,  багато жартував і давав дружні поради майбутнім захисникам держави.


     
    «На таких людях, як наш сьогоднішній гість, тримається наша держава, тримається саме життя»,- зазначила наостанок ведуча. Вона поздоровила Олександра Леонідовича з наступаючим святом, зі словами подяки за його життєву позицію вручила квіти.



   
   Присутні щиро дякували гостю і організаторам за прекрасну зустріч, яка стала справжнім уроком мужності, а хлопці просили дозволу в знак глибокої поваги потиснути руку патріоту і захиснику країни.






Немає коментарів:

Дописати коментар