Як розмовляєш, так і мислиш. Справді, помічено: хто як потрапить говорити, той так і здатен думати. Саме через вузькість і обмеженість мовної свідомості у лексиконі з’являються «зайві» слова й вислови, що так і просяться, щоб їх виправили. Їх ще називають суржиком, позичками, паразитами, кальками тощо. Такі слова й вислови не відповідають традиційній нормі, яка саме і покликана забезпечити між людьми порозуміння.
Щоб позбутися мовних покручів, до бібліотеки для дітей завітали учні дев’ятих класів Скадовської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів «Академія творчості». Для них бібліотекар Свашенко Валентина Володимирівна підготувала практичне завдання, як мовиться, на місцевому матеріалі: старшокласникам потрібно було виправити помилки, допущені в оголошеннях, у назвах вітрин і вивісок, що «прикрашають» вулиці нашого Скадовська.
Діти навперебій знаходили й виправляли зафіксовані на світлинах помилки, згадували правила правопису.
По завершенні практикуму дев’ятикласники прийшли до висновку, що треба щодня працювати над своєю мовою. Бо мова – це не лише духовне здоров’я, а й дзеркало нашого інтелекту, наша гідність. А щоб мати палату власного розуму і не лізти щораз до чужої кишені, перекладаючи крадькома у свою, треба прочитати бодай з півсотні книжок українських літературних класиків. Тоді сама собою пропаде потреба у замінниках – суржику і мовних покручах.
Немає коментарів:
Дописати коментар