Це
свято церква називає другим Богоявленням. Відзначають його з четвертого
століття, коли цариця Олена, мати імператора Костянтина Великого, побудувала на
горі Фавор храм на спомин про велику подію.
У
народі це свято більше відоме як Яблучний Спас. Цього дня колись одягали білий
одяг, брали великодні кошики з плодами саду й городу та пишні букети з колоссям
жита або пшениці і вирушати до церкви святити все те, що дала мати-земля:
яблука, виноград, груші, горох, картоплю, огірки, помідори тощо.
Освячення
у цей день різних плодів символізувало розквіт і плодючість усього створеного у
безкінечному царстві життя.
Також
у день Преображення Господнього існував звичай дарувати плоди бідним та вбогим
і щедро ділитися новим врожаєм з родичами, сусідами, щоб на наступний рік був
щедрий врожай.
Після
Спаса ночі вже стають прохолодними, бо осінь на порозі. Тому колись і казали:
«Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» З цього часу вже не чути співу
птахів, і у вирій починають відлітати ластівки. «Ластівка весну починає, осінь
накликає».
Звичайно,
спостерігали цього дня і за погодою, бо вона віщувала погоду восени і взимку.
Підмічали: «Якщо день сухий, то й осінь буде суха, якщо дощ – то й осінь буде
дощова. Ясно — зима буде сувора».
У
це світле свято хочеться побажати миру і спокою в кожному домі, добра,
взаєморозуміння, достатку, любові, щастя, душевної рівноваги, успіхів у всіх
починаннях, побільше радості, міцного здоров'я і всіх благ! Нехай виправдаються
всі очікування і збудуться найзаповітніші мрії!
Немає коментарів:
Дописати коментар